Вовк Л.М.

презентация1 from af1311

Двадцять перше століття піднімає сучасну школу на якісно новий

рівень, відповідати якому доводиться будь-якій освітній установі країни.

Інакше просто не можна: не встигнеш в ногу з часом – відстанеш назавжди.

З чого ж "зростає" школа майбутнього?

Розвиток системи освіти вимагає впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Відбором, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знання — інноваційні педагогічні технології, які пов´язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття. На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна школа, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування.

Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях, основою яких є інноваційні педагогічні технології. Професіоналізація педагога і входження його в інноваційний режим роботи неможливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграють інноваційні педагогічні технології. Інноваційні педагогічні технології розглядають не тільки як налаштованість на сприйняття, продукування і застосування нового, а насамперед як відкритість. Реалізація моделі сучасної школи сприяє більш повній професійній самореалізації вчителів, їх професійному й особистісному зростанню, дозволяє підвищити особисту відповідальність за рівень власного професіоналізму, втілити в життя нові підходи до управління, сутність яких можна коротко сформулювати так: «Успішний заклад. Успішний педагог. Успішний вихованець».                                 У 2011-2012 навчальному році педагогічний колектив школи №3 працював над проектом «Школа успіху». Тема була обрана з урахуванням сучасних вимог до випускника школи, соціального запиту держави, батьків, кадрового потенціалу працівників школи. Педагогічний колектив школи постійно розмірковує над тим, що змінюється в житті школи, в який бік відбуваються зміни, через які причини, чого чекає дитина від учителя, хто він для неї - носій знань і приклад для наслідування?

Дискутуючи з приводу цього, колектив дійшов висновку: учень чекає від учителя розуміння своїх проблем, прагнень; найбільше він вдячний за створені умови для самоутвердження.

Залучаючи учня до діяльності, ми скеровуємо його на пізнання світу і себе в ньому. Але при цьому завжди пам'ятаємо слова Ш.О.Амонашвілі про те , що силоміць збагачувати духовний світ дитини - все одно, що зловмисно висаджувати райські яблука в отруєний грунт. Бо дійсно, світ дитинства є, і він не такий, як світ дорослих. А тому ми повинні вміти жити в ньому разом із нашими вихованцями, а не поспішати тягти їх у доросле життя.

І саме пошуки інноваційних технологій, впровадження їх у формування і розвиток життєвої компетентності учня в умовах сучасної освіти стали поштовхом до професійного і творчого зростання вчителя.   Стало очевидним те, що необхідно раз і назавжди відмовитись від старих авторитарних, репродуктивних методів навчання і виховання, від шаблонних стереотипів.

Тому основними результатами роботи над проблемною темою стало створення моделі "Компетентний випускник школи", усвідомлення вчителями школи актуальності і необхідності компетентнісного підходу як дієвого засобу забезпечення якості освіти.

Об'єднавшись однією ідеєю, провівши діагностування педагогів, виявивши вчителів здатних до пошукової, творчої роботи, адміністрацією школи було розроблено інноваційний проект «Школа Успіху». Завданням цього проекту є підготовка вчителя до роботи в інноваційному режимі, активізація професійної майстерності, поширення ППД, розробка моделі управлінської діяльності щодо впровадження компетентнісного підходу, яка включає структурно логічну модель "Школа Успіху" (усвідомлення, співпраця, пошук ініціатива, характер, успішність); моделі компетентного випускника, професійно компетентного керівника і педагога; моделі компетентно зорієнтованого уроку; зростання соціальної активності учнів через участь у різноманітних інтелектуальних і творчих конкурсах, учнівське самоврядування, участь у міських акціях (соціальні проекти) тощо.

За останні роки вчителі школи використовують особистісно орієнтований підхід до виховання і розвитку учнів як вияв практичного втілення гуманної педагогіки. Це передбачає зосередженість навчально- виховного процесу на потребах кожної дитини, всебічне вивчення і врахування індивідуальних особливостей вихованців, співпрацю всіх учасників навчально-виховного процесу.

Щоб педагогічний вплив на учнів був ефективним, ми, вчителі школи, дбаємо про такі умови навчально-виховної взаємодії:

·        Гуманність навчально-виховної взаємодії;

·        Цілісність і системність навчально-виховного процесу;

·        Особистісну спрямованість навчання і виховання;

·        Дієву співпрацю вчителів, які працюють у конкретному класі;

·        Взаємну узгодженість вимог школи і батьків до виховання і розвитку дитини.

На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням цих завдань, ми будуємо невидимий ланцюжок між родиною і навчальним закладом, який служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу. Це спільна турбота про те, щоб усім було цікаво і затишно в школі, як у рідній домівці: спільні вечори, конкурси, спортивні змагання , багатодітних матерів, робота батьківського педагогічного всеобучу «Мистецтву виховувати – треба вчитися»- далеко не весь перелік заходів , що дає змогу творчо зростати вчителеві і учню, бути активними у цьому батькам.

Для реалізації зазначених умов необхідно, щоб зміст, методи навчання, ритм уроку, режим дня і тижня, етика спілкування, робота з батьками – все працювало на дитячі потреби і вікові можливості, сприяло розвитку дитячих здібностей, не шкодило фізичному і психічному здоров’ю.

"Особистість виховує особистість - це азбука виховного процесу".

Від того, як учень сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи і до навчання.

Реалізовуючи повсякденною працею структурну модель «Школи Успіху», ми створили модель учня і вчителя, який має власну "Я – концепцію".                                Саме через реалізацію моделі "Школи Успіху" педагогічний колектив школи вирішує сьогодні завдання освіти:

·        формування цілісного освітнього простору, орієнтованого на

успішний розвиток учнів;

·        створення системи педагогічних засобів і умов формування

орієнтації на досягнення життєвого успіху;

·        орієнтація педагогів на особистий успіх.

Ми, педагоги школи, впевнені, що тільки успішний вчитель може виховати, навчити успішного учня, а для цього необхідно дотримуватися певних умов:

УСПІШНИЙ ВЧИТЕЛЬ – УСПІШНИЙ УЧЕНЬ

·        Післядипломна освіта,

·        Самоосвіта,

·        Активна участь у методичній роботі школи, міста,

·        Участь у фахових конкурсах,

·        Спільне аналітичне дослідження щодо прогнозування навчальних досягнень учнів 5-11 класів.

"Школа успіху" базується на принципах:

- принцип творчої діяльності та самостійності;

- принцип демократизації;

- принцип гуманізації взаємин педагога і учнів;

- принцип психологізації;

- принцип індивідуалізації та диференціації.

Навчаючи і виховуючи, вчитель залучає учнів до матеріальних і духовних цінностей минулих поколінь. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності.

Фундаментальність освіти не лише у міцності знань, а й у формуванні ключових компетентностей:

·        здоров’язберігаючих ;

·        загальнокультурних;

·        громадянських;

·        підприємницьких;

·        інформаційно-комунікативних;

·        уміння вчитися

Для формування у школярів цих компетентностей вчителі школи використовують різні методи, форми та технології навчання.

У школі створено особистісно-орієнтовану багаторівневу систему методичної роботи. Самооцінка й самоаналіз власної діяльності, що лежать в основі цієї моделі, допомагають як учителеві, так і керівнику чітко визначити програму подальшого самовдосконалення.

До змісту методичної роботи школи включені питання, спрямовані на розширення культурного кругозору, світоглядну підготовку вчителів. З метою розвитку умінь аналітичної, прогностичної, дослідницької діяльності, рефлексії в школі організовано роботу постійно діючих творчих і проблемних груп, циклів тренінгів.

Неодмінна умова успішної школи – постійний пошук резервів, нестандартних моделей зростання, визначення нових стратегічних ліній, перспектив, постановка нових, ще більш важливих задач.

Створення передумов для всебічного розвитку особистості, індивідуалізація та диференціація навчання, перехід на особистісно орієнтовані технології вимагає від учителя оновлення змісту освіти сучасним технологічним інструментарієм. Результатом системної роботи є участь учнів у міжнародних конкурсах "Левеня", «Кенгуру», «Колосок», "Лелека" та  інших.

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації профільного навчання

Для успішної побудови навчання слід спиратися на такі компоненти, як:

·        рівня розвитку пізнавальних здібностей учнів;

·        їх індивідуальні здібності;

·        здатність вчителів до ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у допрофільній та профільній освіті;

·        дидактична орієнтація на вироблення позитивно мотивованого ставлення учнів до нового;

·        тести оцінки результатів діяльності.

Тож підготовка молоді до професійної діяльності, самореалізація особистості у житті – одна із проблем освіти. Педагоги школи завжди прагнули працювати над виявленням індивідуальних можливостей і нахилів молоді, з’ясовували співвідношення здібностей з вимогами професії для подальшого працевлаштування випускників.

Отже, працюючи над реалізацією завдань, наш колектив ніколи не забуває, що школа - це простір життя дитини; тут дитина має не готуватися до життя, а жити; школа має бути для учня, а не учень для школи.

Успіх гарантований не для будь - кого, а лише для того, хто докладає зусиль. Діяльність вчителя спрямовується на те, щоб учні усвідомили, що розвинути здібності і досягти успіху можуть лише ті, хто готовий подолати труднощі.

«Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учню.

«Він може!» - повинен нагадувати колектив.

«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

В.Шаталов

Усяким людям всякіє дари:

Одному ясний, сильний ум,

Що не знаходить в світі пари;

Другому рій крилатих дум,

Що, мов орли, летять за хмари.

Для інших руки золоті:

Що очі бачуть, руки вдіють.

Який же дар дістали ті,

Що так дітей учити вміють?

Мені здається, в скарбі тім

Любві найбільш дісталось їм.

Іван Франко